Що робити, якщо собака шкутильгає після уколу
Запалення, абсцеси, інфільтрати у собак після уколів трапляються нерідко. Кульгавість як наслідок ін`єкції теж буває неприємним сюрпризом. А причиною тому може бути недотримання правил асептики або недостатній досвід людини, який виконував маніпуляцію.
Що повинен знати дбайливий господар про ускладнення після уколів? Як діяти при наступі у собаки кульгавість? Дізнаємося детально.
Кульгавість: причини та дії
Нерідко з такою проблемою господарі зустрічаються саме після уколів. Подібна реакція має різні причини. Наприклад, якщо був защемлений або пошкоджений нерв у момент маніпуляції. Кульгавка буває частим супутником уколів, коли вводяться антибіотики. Адже ця категорія ліків, як правило, дуже болісна. Собака в період введення ліків може навіть поскулювати, реагуючи таким чином на біль. У більшості випадків кульгавість у тварин викликається саме болючим сприйняттям ліків. У цьому випадку симптом через кілька днів піде сам собою.
Якщо собака шкутильгає, і почервоніння або шишки в зоні ін`єкції немає, то, швидше за все, голкою пошкоджений нерв. Подібні ушкодження можливі також внаслідок формування лікарського депо — концентрації препарату в одній області та нерозподілення його по прилеглих тканинах.
У подібних ситуаціях потрібно робити масаж у місці ін`єкції, але дуже обережно та акуратно. Розтирайте пальцями зону шкіри за годинниковою стрілкою, потім проти неї. І так дійте кілька разів на день. Зазвичай через два дні все нормалізується, кульгавість зникає. Якщо ж цього не трапляється, то треба вести тварину до лікаря.
Інші можливі наслідки уколів собаці
Багато господарів тварин вважають, що ущільнення після уколу у вихованця є дрібницею, яка не варта уваги. Але іноді наслідки ін`єкцій можуть призводити навіть до необхідності хірургічних втручань, а в окремих випадках — і до смерті. Отже, неправильно зроблені уколи загрожують:
- Абсцесами. У собак це відбувається, коли в тканини проникають гнійні бактерії. Категорично забороняється абсцес розкривати самостійно або проколювати його. Він зовні виглядає як шишка, припухлість, гаряча та болюча на дотик. Терапія полягає у прикладанні компресів з мазями, що витягують гній, але частіше вдаються до хірургічного очищення зони ураження з розрізом, евакуацією гною, до обробки антисептиком. Не можна самостійно займатися лікуванням абсцесу. А якщо його запустити та тягнути з візитом до ветеринара, то можливий некроз, сепсис.
- Інфільтратом. Він утворюється, коли ін`єкція виконується тупою голкою або коли вона ламається під час ін`єкції. Можливо, собака різко смикнувся під час уколу або ліки були введені в напружений м`яз. Чим холодніший препарат, тим він гірше розсмоктується. Це і призводить до інфільтрату. Навряд чи господар зможе сам розрізнити його і абсцес, тому краще за допомогою звернутися до хорошого ветеринарного фахівця. Лікування зазвичай призначається у вигляді протизапальних мазей та компресів.
- Гематомою. Її причина – невдалий вибір місця уколу. Кров у такому разі виливається - і виникає щільна кулька, звана гематомою. Також причиною може бути кілька ін`єкцій в одне місце. Лікують гематоми легким масажем та теплими компресами.
- Колапс (різке зниження тиску). Це один із найнебезпечніших наслідків неправильно зробленої ін`єкції. Як і легенева емболія, такий стан потребує втручання ветеринара.
Як уникнути наслідків уколів
Щоб мінімізувати ризики після уколів тваринам, потрібно довіряти лікування хвороб вашого вихованця професіоналам, які знають і вміють правильно робити подібні маніпуляції. Якщо вам призначено курс ін`єкцій, то попросіть, щоб перший укол вас лікар зробив у вашій присутності. А ви уважно спостерігайте за технікою виконання, запам`ятовуйте послідовність та запитуйте все, що вам незрозуміло.
Поставитися до ін`єкцій серйозно. Дотримуйтесь усіх антисептичних заходів.
Практика показує, що внутрішньом`язові або підшкірні уколи господарі можуть робити своєму вихованцю самі. А якщо йдеться про внутрішньовенні, то їх має ставити лише ветеринар. Не потрібно ризикувати здоров`ям собаки, заощаджуючи свій час.
